Mar. 10th, 2014

lenacablj: (Флаг Украины)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] npubop в "Последний бой"

18-го я был днем на Институтской, чуть повоевал, съедил на работу и вернулся на Майдан где-то в шесть вечера. Нашел друга, и мы стали в цепочку, передающую камни от Сбербанка. Потом сходили на баррикады, поспрашивали, что где нужно. Людей на Майдане было еще много.

Взяли поесть, я стою с едой в руках, и тут начинается первая атака. Это было часов 10-11 вечера. Я не видел, как она началась. Выскочил - за баррикадой на Крещатике в сторону Европейской стоял “Беркут”, они готовили БТРы. БТР врезался в баррикаду, с нее полетели люди. Протестующие забросал БТР коктейлями Молотова, и он загорелся.

Тогда еще не было понятно, что это последний смертный бой. Многие люди вообще продолжали спокойно сидеть возле своих палаток, будто ничего не происходит.

“Беркут” стоял возле Октябрського. Но вскоре после того, как загорелся БТР, они спустились оттуда по ступенькам и, таким образом, зашли с фланга, заняв большую баррикаду на Крещатике в сторону Европейской, отрезав нас от запасов коктейлей Молотова и камней. И, что самое ужасное, покрышек.

Покрышек было мало, и пришлось быстро создавать горящий фронт перед “Беркутом” из всего, что было под рукой. Бросали в огонь мусор, одежду, одеяла, подушки. Все, лишь бы горело. Видел даже, как в огонь полетели женские туфли.

Read more... )
lenacablj: (Флаг Украины)
От просмотра ленты новостей от российских друзей решил немножно пографоманить. Так сказать, разъяснить факты. Возможно вы это прочитаете. Хотя Одноклассники сеть странная, и тут в фаворе лайки милым зверушкам, колечкам и прочему ширпотребу. Тем не менее. Итак, о ситуации в Украине. Отвечаю на вопросы с места событий, из Киева.

1. "Вы все там вышли за Евросоюз"
Это вранье, не верьте. Первые митинги действительно были за подписание Ассоциации с Евросоюзом. Когда Янукович не подписал эти документы в Вильнюсе, люди смирились и решили ждать 2015 года, когда с помощью выборов он будет скинут. В ночь на 30 ноября, подразделение Беркут жестоко зачистила площадь Независимости.

Вот видео
http://www.youtube.com/watch?v=QSb8uozxBpM

1 декабря в Киеве вышли на площади люди, протестую против беспредела власти. Против избиения людей. Евросоюз уже все забыли.

2. "Вы давили Беркут трактором"
Действительно, 1 декабря на улице Банковой, появился трактор, который начал таранить кордон спецназа Внутренних Войск. Беркут стоял за их спинами. Те, кто управлял трактором, кто бил спецназовцев цепями, кто кидал в них камни, имели опознавательных знак (желтую ленту на рукаве) и перед атакой спокойно прошел за спины милиции. Во время атаки были избиты не только протестующие, но и журналисты (их избивали и ломали камеры), и волонтеры-медики (их медпункт разгромили).

Атака трактором
http://www.youtube.com/watch?v=leXJFnLedzw

Обратите внимание на человека с флагом на плечах. Это журналист Юрий Бутусов, который защищал спецназовцев от провокаторов. Ему проломили голову.

Контр-атака Беркута
http://www.youtube.com/watch?v=5G4pR1N3K94


Read more... )


Если есть возможность, распространите этот текст среди россиян. Они не понимают, что у нас происходит, и поэтому считают тут всех заблудшими овцами. Спасибо.
lenacablj: (Флаг Украины)
16-річний бандурист з Інститутської: Я був впевнений, що ми не повернемося



16-річний Дмитро Голубничий, бандурист і школяр, 20-го лютого був на Майдані, в епіцентрі снайперського розстрілу.
В момент, коли снайпери стріляли по людях, батько Дмитра зняв відеоролик. На ньому Дмитро говорив з мамою і казав їй, що обов'язково повернеться.

В той день, його батько залишився спати у КМДА, а він не став будити його, бо сильно переживав, і вирішив іти на передову самостійно, взявши дерев'яний щит. На запитання, чому вирішив іти, каже: "Бо в нас була амуніція, а в інших не було".

Про свої переживання він розповів в ефірі радіостанції "Львівська хвиля".

"Ми приїхали до Києва в середу. У вівторок батько вирішив їхати туди, бо він знав, що я поїду іще раз (я був там раніше, на Грушевського). Він сказав, що краще поїде зі мною, аби трохи наглядати за мною".



"Коли розпочалися ті події у четвер (20-го лютого), тато якраз спав у КМДА. Я не хотів будити його, бо дуже переживав за нього. Тому вирішив піти сам зі своїм другом. Я не хотів цього, бо він важливий для сім'ї. В нього є дружина і діти".

На запитання про те, чому Дмитро вирішив їхати на Майдан, хлопець каже:

"Я просто переглядав усі відео, як били людей беркутівці. Дивився виступи президента і розумів, що наш український народ винищують силовими методами. Мене це дуже пригнічувало, навіть дратувало. По-перше, я хотів показати свою позицію, по-друге - я хотів віддати борг країні. Боротися за неї, тому що я дійсно її люблю, і людей, які в ній".

Хлопець також розповів про те, як він потрапив на передову.

"Спочатку ми подавали коктейлі, каміння, носили поранених людей, мертвих носили. Хтось мав це робити. Коли почався наступ, багато людей залишилися на Майдані, бо в них не було амуніції. А в нас була, тому ми вирішили піти. Якраз коли почали прориватися на Інститутську, я собі знайшов дерев’яного щита. Так і пішли, я зі щитом, а мій друг з коктейлями. Так ми і опинилися там. Пізніше до нас доєднався тато і почав знімати те відео, яке ви бачили".

Дмитро також ділиться своїми емоціями і думками в той час:

"Я взагалі був впевнений, що ми не повернемося, оскільки нас замкнули з обох сторін снайпери: ті, що спереду на Інститутській і ті, що на готелі "Україна". Те, що я вижив, то це сам Бог допоміг. Так мало бути. Але після всього побаченого я змінився".

На своїй сторінці у соціальній мережі, Дмитро написав, що йому дуже важко психологічно.

"Коли я в суботу повернувся додому, то в мене ще не було усвідомлення того, що відбулося. Усе ще був адреналіновий шок. Але коли я в понеділок прийшов до школи, перед очима почали з'являтися всі ті картини, події. Мене це почало пригнічувати, на очах були сльози. Я не знав, що з тим робити. Я вирішив звернутися до психолога, але це не допомогло".

"Тоді до мене підійшов мій друг, який так само був на Грушевського. Він порадив мені сходити на могилу до Вербицького та інших чотирьох героїв на Личаківському, поставити свічку та посидіти біля них. Я вчора так і зробив, і мені стало легше. Прийшло усвідомлення того, навіщо ми живемо. І що недаремно ці герої загинули. Бо вони боролися за вільну країну, за всіх нас. Тому і полягли".

Хлопець також розповів про свої відчуття, коли говорив з мамою.

"Мені було дуже прикро. Від того, що я ніколи не буду тут з ними. Це не настільки страшно, скільки прикро, що ти більше можеш не побачити рідних своїх, яких ти любив все життя. Брата, сестру. Страху не було. Була відповідальність за всіх, хто був поряд з тобою".

Хлопець який вразив весь світ... Відверта розмова з Дмитриком.
Lviv Wave Radio (27.02.2014)
https://soundcloud.com/lvivwaveradio/27-02-2014

Статья взята с http://life.pravda.com.ua/person/2014/02/27/154450/
lenacablj: (Флаг Украины)
Вірш Шевченко "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє"

Читать... )

Profile

lenacablj: (Default)
lenacablj

June 2014

S M T W T F S
1 2 3 45 67
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 05:49 am
Powered by Dreamwidth Studios